Медицинские статьи

Для виконання певної роботи необхідна попередня координація дій по її виконанню. Це пов’язано з тим, що різні завдання потребують різну кількість виконавців, різний рівень взаємодії і взаємозалежності між ними, а також певний час для виконання цих завдань.

Підчас цієї діяльності необхідно виділити задачі, які вимагають особливої уваги, їх цілі і пріоритети. Цілью будь-якого процесу планування часу є перероспозділ декількох годин у тиждень, затрачених на відносно маловажні питання в цілях використати їх у важливих розділах роботи. Це може бути забезпечене з допомогою слідуючи процесів: аналізу ділянок роботи де затрачується час; вивчення несуттєвих видів діяльності; збільшення контролюємого часу; зміни відношення і поведінки; планування часу з поставленими цілями.

Планування часу - простий процес, який впливає на процес роботи і життя. Проте він є лише одним з визначальних факторів продуктивної праці, так як основне значення має взаємозв’язок між цілью і часом. Планування часу визначається такими методами як вивчення несуттєвих проблем; комбінація двох і більше завдань; перестройка порядка завдань для правильної послідовності; попереднє планування.

Потрібно провести аналіз робочого часу з цілью визначення: на які питання витрачається занадто багато часу; на які питання витрачається мало часу; з виконаної роботи що можна не робити зовсім; в яких ділянках роботи погрібно добитись економії часу.

При плануванні часу необхідно ураховувати деякі основні положення:

- мати чіткі посадові обов’язки з опреділенням і регулярним переглядом чергових задач;

- підготувати графік роботи.

Перед складанням графіка роботи необхідно:

- опреділити свої цілі;

- розподілити їх на категорії першочергових, важливих і несуттєвих;

- скласти план для досягнення цілі;

- організувати необхідні ресурси, в тому числі, час;

- контролювати витрату цих ресурсів;

- скласти перелік пріоритетів;

- зосередитись на першочергових задачах;

- установити ліміт часу;

- згрупувати задачі;

- розприділити задачі;

- визначити оптимальні строки виконання.

Р.Стюарт приводить ознаки небезпечних порушень у плануванні часу: переконання в незамінності; відсутність часу для важливих робіт - тільки для термінових; спроба зробити занадто багато зразу; постійна необслана поспішність; привичнии довгий робочий день; почуття вини, коли залишаєш роботу своєчасно; обговорення дома проблем і непристойностей, які виникли на роботі.

Досвід підказує, що найбільш частими причинами витрати часу є:

- перерви в роботі, які виникають під час телефонних розмов, випадкових відвідувачів;

- недостатня передача повноважень;

- часті засідання;

- відсутність поставлених цілей, пріоритетів, планування;

- кризи керівництва;

-нерішучість;

-неорганізованість;

- зайві обов’язки.

В зв‘язку з тим, що час є найбільш цінним ресурсом, який підлягає контролю то слід хоча б зменшити кількість випадків витрати часу якщо не усунути їх повністю.

Для покращення контролю за виконаною роботою і витраченим на нею часом, радимо вести щоденний почасовий графік по нижче приведеній формі:

кмн Веденко Б.Г., Кузьмінова К.М.