АНТИБЮТИКОПРОФІЛ АКТИК А В ПЛАНОВІЙ ХІРУРГІЇ
Профілактичне застосування антибіотиків, що розпочалось в великих масштабах з шестидесятих років, швидко змінжло ставлення до хірургічної інфекції. Проте дуже швидко отриманий практгичний досвід не виправдав очікуванного ефекту антибіотиколікування, а в ожремих випадках продемонстрував і шкідливість нераціонального використанмя антибіотиків.
За останнє десятиліття в зв’язку з погіршенням економічної ситуації та загальною тенденцією до «старіння» суспільства - з одного боку, а також новими досягненнями фармакологічної технології, що значно підвищили ефективність нових антибактеріальних засобів при ввдносному подорожченню останніх, складаються нові перспективні умови для рішення проблем профілактики гнійних ускладнень в ургентних умовах та в плановій хірургії.
В наш час не виникає сумнівів щодо клінічної ефективності і необхідносі проведення антибактеріальної профілактики для попередження післяопераційних ускладнень. Особливу цікавість викликає тактика при планових хірургічних втручаннях в абдомінальній хірургії через запровадження великої кількості нових антибіотиків. Традиційний підхід до призначення антибіотиків вже при виникненні післяопераційних Ігнійних ускладнень в останній час все менше знаходить прибічників, і постає Іпитання не про доцільнісь ан-тибіотикопрофілактики взагалі, а про вибір кон-жретного антибіотика з точки зору максимальної клінічної та фармакоекономіч-мої ефективності. Експериментальне та клінічно переконливо доведено, що раціональне проведення ан-тибіотикопрофілакики в певних умовах знижує частку післяопераційних ускладнень з 40-20% до 5-1,5% [1,2].
В клініці госпітальної хірургії в останні роки все ширше стали застосовувати нові антибіотики по схемі «до, під час, після» при планових оперативних втручаннях та операціях реконструктивмого характеру на органах черевної порожнини. Найбільшого застосування в клініці з такою ціллю набули цефалоспорини ИІІ покоління, які мають бактерицидну дію (цефазолін, цефуроксин, цефамандол, цефа-перазон тощо) та меншій мірі аміноглікозиди (гентаміцин). Цефамандол був запропонований длія апробації курсом клінічної фармакології ВДМУ і показав високу ефективність поряд з іншими антибіотиками цього ряду.
Антибіотики призначаєм як правило тричіі по схемі: по 1.0 довенно до операції, під час операції по 1,0 та після операщії по 1,0 - в середньому 3-5 введень забеспечус адекватну профілактику інфекційних ускладнень при планових операціях.
Звичайно, інфекція може розвинутись і недивлячись на антибіотикопрофілак-тику. В такому разі схема призначення антибіотиків корегується вже з врахуванням чутливості мікрофлорм та стану хворого. Тому економічні втрати значно зростають як за рахунок призначення високих доз так і збільшення терміну терапії антибіотиками.
Таку методику ми використовуєм при грдажепластиках, планових холе-цис-гектоміях та апендектомїях, Істинних кютах підшлункової залози, органозберігаю-чих операціях на шлунку, реконструктивних операціях на шлунку та жовчних шляхах, втручаннях на стравоході та легенях.
Таким чином, в умовах виконання гоїановмх хірургічних втручань з метою попередження інфекційних післяопераційнигх ускладнень привентивне використання антибіотиків є незаперечне корисним як для самого хворого так і з економічної точки зору з огляду на перебіг та прогноз захворювання.
Література:
1. Рана и раневая инфекция/ Подред.М.И.Кузина, Б.Н.Костюченок. -М.:Мед.-1991.-687с.
2. В.К.Гостищев, Пути и возможности профилактики инфекционных осложнений в хирургии. - М.- 1997.- С.2-10.
доц. Покидъко М.І., к.м.н. Кривецъкий В.Ф., Вознюк СВ., Шкодич І.М.