НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЛІКУВАННІ ЖОВЧНО-КАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ
ВСТУП.
Жовчокам’яна хвороба (ЖКХ) займає одне із ведучих місць в структурі захворювань органів черевної порожнини.
Число хворих на ЖКХ неуклінно зростає. Одночасно збільшується кількість оперативних в’їручань з приводу гострого та хронічного калькульозного холециститу.
За останні роки з початком освоєння відеолапароскопічних операцій у хірургічному лікуванні хворих на ЖКХ відбувається помітний злам, пов’язаний з широким запровадженням лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ).
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
З початку 2000 року в Центрі лапаросколічної хірургії обласної клінічної лікарні ім.М.1.Пирогова впроваджено лапароскопічну холецистектомію в лікуванні захворювань жовчного міхура. Операції виконуються на обладнанні та інструментами фірми Карл Шторц (Німеччина).
За 14 місяців виконано всього близько 400 операцій (у центрі лапароскопічної хірургії, крім лапароскопічних операцій, виконуються також і загальнохірургічні-,лапаротомні» операції). Лапароскопічних операцій було виконано 360. Із них 300 ЛХЕ, а також: лапароскопічне видалення доброякісних пухлин печінки; гінекологічні лапароскопічні операції; діагностичні лапароскопії; лапароскопічний адгезіолізіс при злуковій хворобі. Вік хворих знаходився в межах від 17 до 83 років. Всього проліковано 380 хворих, із них жінок 304, чоловіків - 76.
Основним видом операції, яка виконується в центрі, являється ЛХЕ. Всього виконано 310 ЛХЕ, із них 220 (71%) операції було виконано при хронічному калькульозному холециститі та 75 (24%) - при гострому. 5% складають ЛХЕ при пол-іпозі жовчного міхура, раку, безкам’яному холециститі. Всі операції виконуються після попереднього всебічного обстеження хворих з обов’язковим УЗД органів черевної порожнини, ФГДС та загальноклінічними лабораторними обстеженнями. При необхідності проводяться консультації суміжних спеціалістів.
ЛХЕ виконується за загальнопринятою методикою після накладання карбоксіпе-рітонеуму. Операція виконується під наркозом в умовах штучної вентиляції легень.
Як. правило, наприкінці операції ЛХЕ підпечінковий простір дренується однією ПХВ-трубкою, яка виводиться через нижній прокол у правій підреберній ділянці. Дренаж видаляємо після припинення виділень із черевної порожнини, в 1-3 добу після операції. В ранній післяопераційний період та до моменту виписки із стаціонару яких-небудь значних ускладнень не відзначалось. У декількох хворих відмічалась наявність пупочної інфільтрації та сероми в ділянці післяопераційної параумбілінальноїрани. Випадків конверсії (зміна доступу на лапаротомію) за даний час роботи було 18 (6,3%). Причинами конверсій були: щільний запальний інфільтрат в ділянці шийки жовчного міхура та гепатодуоденальної звязки (12 випадків); неможливість продовження операції в умовах вираженого злукового процесу (4); виявлений під час операції холедохолітіаз (1); деструкція жовчного міхура (1).
Усім хворим проводилась періопераційна антибіотикопрофілактика (зінацеф. це-фазолін) за загальноприйнятою схемою. Пацієнтам із гострим калькульозним холеци-стітом антибіотикопрофілактика переходила в післяопераційну антибіотикотерапію, яку проводили на протязі З-б діб в залежності від розповсюдження гострого процесу.
В загальному комплексі міроприємств, направлених на профілактику тромбо-емболічних ускладнень, використовуємо низькомолекулярний гепарин фраксипарін. Тромбоемболічних ускладнень після лапароскопічних операцій не відмічено.
Середній термін перебування пацієнтів на ліжку до операції ЛХЕ становив 0,6 дня, після ЛХЕ-3,8.
Крім операцій ЛХЕ, у центрі виконуються гінекологічні лапароскопічні операції та діагностичні лапароскопії. Із гінекологічних операцій виконувалась стерилізація; цистектомії; фімбріолізіс при безплідді; гідротубація при безплідді; тубек-томія. Дігностичні лапароскопії виконувались для верифікації діагнозу при цирозах, асцитах, пухлинах черевної порожнини із метастичними ураженнями, запальних інфільтратах черевної порожнини.
Операції лапароскопічного адгезіолізісу - роз’єднання злук, виконували як си-мультантні під час ЛХЕ. Роз’єднання злук проводили у випадках, коли останні заважали проведенню основного оперативного втручання, викликали явища злуко-вої хвороби, або могли спричинити ці явища у майбутньому.
ВИСНОВКИ.
1.Лапароскопічна холецистектомія є методом вибору у лікуванні жовчокам’яної хвороби, роль якої постійно збільшується.
2. Переваги лапароскопічної технології в хірургічному лікуванні жовчокам’ яної хвороби зумовленні незначною штраопераційною травмою, малими строками перебування хворого на ліжку, незначною кількістю післяопераційних ускладнень, скороченням терміну реабілітації пацієнтів та зменшенням витрат на лікування.
РЕЗЮМЕ.
В статті приведені результати першого року роботи центру лапароскопічної та малоінвазивної хірургії обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова м. Вінниці, зокрема лапароскопічної холецистектомії, їїмедичні та економічні переваги.
Summary
In this article the results of the first year work are represented by Center of Laparoscopic and mininvasion surgery of the regional hospital named after N.I.Pirogov (Vinnitsa), includ laparoacopic cholecystectomy, her medical and economic advanteds.
New technologies in the treatment of galleu-stoues desease.
Pavleuko CO., Rylsky U.V., Oshovskt A.I., Kamiuskaya S.G.
Павленко Г.О. Рильський Ю.В. Ошовський А. І. Камінська С.Г.