Медицинские статьи

Жодна країна не може розвиватися та повноцінно функціонувати без приросту її населення. Том, за визначенням ВООЗ, рододопомога трактується як медико-соц-іальна проблема, яка потребує уваги не тільки уряду, а й усього суспільства. Однією з причин зниження приросту населення є невиношування вагітності.

Клінічний досвід доводить, що цю проблему слід вирішувати, перш за все з позицій виявлення групи підвищеного ризику до даної патології. Поряд з цим, серед провідних вчених, які вивчають дану проблему тривають дискусії щодо ролі різних чинників у невиношуванні вагітності.

Немає сумніву, що серед причин, які сприяють невиношуванню вагітності, важлива роль належить спадковим факторам і, зокрема, генетичній схильності до даної патології.

Однією із генетичних характеристик людини є конституція, так як вона є тим загальним фоном (гено- і фенотиповим), який визначає вірогідність прояву того чи іншого спадкового фактору. Поодинокі публікації підтверджують цю гіпотезу, але не дозволяють скласти цілістної уяви про проблему. Виходячи із цих позицій, питання прогнозування та моделювання невиношування, розробка відповідних рекомендацій для його профілактики у вагітних із урахуванням конституційних аспектів є перспективним напрямком в акушерській практиці і стало завданням нашої роботи.

Відповідно цьому нами комплексно обстежено 302 вагітних жінок: із них із загрозою переривання вагітності - 181 жінка у терміні 16-28 тижні, які склали основну групу та група порівняння - 121 фенотипічно здорових жінок без загрози переривання вагітності у тому ж терміні вагітності.

Для визначення соматотипу вагітних користувалися методом плече-ростового індекса та діагностикою за методом Таланта - Чтсцова(1979). Також визначали фракційний склад тіла жінок та співвідношення кісткового, м’язевого і жирового компо-нентів.Для оцінки психологічного стану вагітних ми використовували клінічні та експериментально-психологічні методи, а саме один із адаптованих варіантів стандартизованого багатофак горного методу дослідження особистості, який був розроблений В.П.Зайцевим (1980) та експериментальне - психологічний метод, який базується на визначені сенсорної асиметрії зорового аналізатора за методикою гаплоскопічно-го дослідження, яка запропонована В.Л. Талановим та М.С. Тисячнюком (1981).

Проведений аналіз клінічної характеристики жінок із невиношуванням вагітності дозволив встановити, що дана патологія зумовлена багатьма зовнішніми та внутрішніми факторами -79%.

Невиношування вагітності супроводжується фето-плацентарною недостатністю -29,8%, внутрішньоутробною гіпоксією плоду -34,8% та народженням дітей з малою вагою -16,4%.

Під час пологів у жінок зазначеної групи частіше мають місце аномалії родової діяльності -17,1%, несвоєчасне відходження вод -70,2%, кровотечі -21,5% та післяпологові запальні ускладнення -14,0%.

При вивчені гормонального статусу жінок виявлено, що загроза переривання вагітності супроводжується зменшєням концентрації прогестерону в крові майже в 1,5 рази, низьким вмістом кортизолу - 654,58 + 19,32 нмоль/л в 16-23 тижні та 805,27 ± 24,06 нмоль/л у 24-28 тижнів вагітності, в контрольній групі відповідно - 1049,19 ± П,65 нмоль/л і 1105,57 ± 13,11 нмоль/л та підвищенням рівня естрадіолу (в 16-23 тижні - 18095,87 ± 194,2пг/мл і 19366,36 ± 253,08 пг/мл в 24-28 тижнів, у порівнянні ‘і контрольною групою де цей показник становив 12934,67 ± 297,76пг/мл та 15343,13 ± 431,04 пг/мл відповідно зазначеного терміну вагітності). Також зміни у співвідношенні цих гормонів підтверджено гормональною кольпоцитологією.

При визначенні сомаготипів за методом Галанта-Чтецова встановлено перевагу астеничного та мезопластичного типів у жінок із невиношуванням вагітності. У вагітних групи порівняння переважав атлетичний та пікничний типи конституції. При визначенні сомаготипів за методом плече-ростового індексу у жінок основної групи переважав доліхоморфний тип конституцїї.При вивченні фракційного складу тіла встановлено, що показник кісткового та жирового компонентів зменшені на 5,0% та 18,2%, а вмісг м’язевої тканини збільшений на 3,2%. Дефіцит жирової тканини, який мав місце, на нашу думку призводить до перетворення естрогенів в катехолестрогени, які володіють гальмуючим ефектом на функції вищих регулюючих центрів в результаті чого може розвинутися будь яка патологія, в тому числі і невиношування вагітності.

Конституція людини окрім будови тіла включає в себе і тип нервової діяльності - психічні та темпераментні властивості. Сомато- і психотип є умовними маркерами, в значній мірі детермінованими генетичне. Саме виходячи з цих позицій для більш повної характеристики конституційних особливостей вагітних ми визначали їх психологічний статус. Серед жінок із невиношуванням вагітності найчастіше психологічними проявами були депресії та психастенії, які відображують гіпос-тенйчний тип реагування. У вагітних основної групи гіпостенічні риси домінували майже в 10 разів більше, ніж у вагітних групи порівняння, де домінуючими були шкали стенічного регістру. Для осіб із піками на цих шкалах характерні такі особливості, як високий рівень освідомлення існуючих проблем через призму незадоволеності, внутрішня напруженість, особистісна тривожність, невпевненість, занижена самооцінка, підвищена стурбованість станом свого здоров’я. Розподіл клінічних шкал настрою у жінок основної групи виявив перевагу депресивних рис характеру.

Як відомо, функціональна асиметрія півкуль головного мозку суттєво підвищує можливості людини до більш повного і чіткого відображення зовнішнього середовища, сприяє формуванню механізмів адаптації. Тому ми і цей метод дослідження використовували у свої роботі.

При дослідженні сенсорної асиметрії було виявлено, що в основній групі достовірно частіше зустрічались жінки з домінуванням правої півкулі головного мозку. Встановлено також, що гармонійний тип взаємодії півкуль, який є найбільш сприятливим щодо запобігання невротичним розладам, в групі порівняння мав місце частіше, ніж в основній.

Для отримання конкретних математичних та логічних залежностей, що встановлюють взаємозв’язок між досліджуваними величинами, ми застосовували розрахунок коефіцієнтів парної кореляції, які дозволяють визначити вплив антропометричних і гормональних даних на невиношування вагітності.

Проведений кореляційний аналіз між гормонами, які визначалися в крові обстежених жінок, та даними їх антропологічного обстеження при невиношуванні вагітності показали, що між рівнем естрадіола та довжиною тіла існує зворотній зв’язок середньої сили. Такий зв’язок існує також і між рівнем естрадіолу та довжиними розмірами кінцівок тіла. Між концентрацією естрадіолу та іншими параметрами (розміри тазу, жировими складками) встановлений незначний зв’язок. Виявлені достовірні позитивні зв’язки середньої сили між рівнем прогестерону і вагою тіла жінок із невиношуванням вагітності, та товщиною жирових складок на животі та спині. Що стосується кортизолу, то ми не виявили достовірного кореляційного звязку між його рівнем та антропометричними параметрами жінок із невиношуванням вагітності.

Проведена кореляція дозволила нам побудовати математичну модель невиношування вагітності. При побудові моделі ми використовували ознаки (соматомет-ричні, анамнестичні, психологічні та лабораторні), які були найбільш вагомими при невиношуванні вагітності за результатами попередньо проведених досліджень.

Більш практичною стороною нашої наукової праці була розробка прогностичного коефіцієнту індивідуального ризику невиношування вагітності, який визначається шляхом знаходження алгебраїчної суми негативних та позитивних прогностичних коефіцієнтів виявлених у обстежуваної вагітної ознак раніше зазначених. Отримані результати співставляються зі шкалою порогового значення сумарної дії факторів. При використанні даної моделі математичного прогнозування вірогідність безпомилкового прогнозу невиношування вагітності за нашими даними складає 95%.

Таким чином, для практичного застосування запропонована прогностична система, яка не потребує складного лабораторного та інструментального забезпечення, f її застосування дозволяє зберегли індивідуальний підхідно прогнозування невиношування вагітності, забезпечує високу надійність та достовірність прогнозу, що створює сприятливі умови для використання її на етапі надання первинної акушерської допомоги для визначення контингенту ризику по невиношуванню вагітності.

проф. Жук С.І., Костюк А.Л., Кропивянська Н.А.