ВПЛИВ БЕНЗОДІАЗЕПИНІВ НА ГЕМОДШАМІКУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ В КРИТИЧНОМУ СТАНІ.
Препарати бензодіазепинів широко використовуються в педіатричній практиці. Нами був досліджений вплив діазепама та мідозолама на гемодінаміку у новонароджених. Ізольоване застосування бензодіазепинів приводить до малопомітних гемодінамічних ефектів, серед яких переважає дозозалежна тенденція до артеріальної гіпотензії, яка в основному пов’язана зі зниженням переферичного судинного опору. Дозозалежність гіпотензивного ефекта характеризується феноменом плато: при досягненні концентрації в плазмі діазепама та мідозолама 900 мкГ х л-1 та 100 мкГ х л-1 відповідно, подальше зниження системного артеріального тиску не відбувається. Відносну стабільність AT пояснюють збереженням гемодінамічних рефлексів на фоні вегетативної блокади. Діазепам дає виражену возоділятацію, хоча є докази деякої депресії барорефлекса як діазепамом, так і мідозоламом. Будучи гіпно-тиками, бензодіазепини не пригнічують ноцецептивні гемодіномічні реакції, хоча і безпосередньо знижують рівні катехоламинів в плазмі. При використанні діазепама хвилинний об’єм кровообігу не змінюється, перефиричний судинний опір не стійкий, системний AT демонструє слабку тенденцію до зниження, дещо зменшується ЧСС. Найбільш виражену гіпотензію, що зумовлена зниженням як переферичного судинного опору, так і хвилинного об’єма кровообігу викликає мідозолам; зміни ЧСС не постійні. Хоча в експерименті клінічні концентрації препарати не пригнічують скоротливість міокарду, мідозолам дає найбільш значне зниження іпотропізму по показнику Dp/dt max. Препарат послаблює циркуляторну відповідь на зріст кисневої потреби. В той же час пропорційно знижує коронарний кровообіг і потребу міокарда в кисні. Таким чином, можна рекомендувати застосування бензодіазепинів у новонароджених.
Дмитрієв Д.В., Берцун К.Т.